Когда я в комфорте забуду про крест,
Разнежится плоть, а душа закричит.
Увижу светило в разбитом окне,
Внутри себя тьму - нерешённый конфликт.
Холодный сквозняк потревожит свечу,
Сомненье ворвется, огонь задрожит,
А в зеркале глаз вместо Божиих чувств
Всплывут очертания страха и лжи.
Не жалость к другим, а своя только боль,
На чью-то мольбу равнодушный ответ.
Вся вера моя - театральная роль,
Как будто бы тенью отвергнутый свет.
И хочется скрыться самой от себя,
Спасаясь, запрыгнуть в последний вагон.
Зажечь фитилек и осколки собрать.
В печали и радости не забывать
Креста, что пролег между Богом и мной.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
